Наскільки виробничі можливості аграрного підприємства відповідають реальному попиту? В умовах воєнного стану це питання набуває стратегічного значення. Втрата частини виробничих ресурсів, порушення логістичних зв’язків і зміна потреб споживачів потребують перегляду підходів до управління аграрним бізнесом. За таких обставин маркетинг забезпечує інформаційну та організаційну основу для узгодження асортименту, обсягів виробництва й каналів реалізації з умовами ринку.

У статті розкрито взаємозв’язок маркетингових функцій, які забезпечують ринкову орієнтацію підприємства. Запропонований підхід об’єднує організаційно-економічні, технічні, фінансові та комерційні складові його діяльності. Їх узгодженість дає змогу пов’язати результати дослідження споживчих потреб із прогнозуванням попиту, формуванням виробничої програми та організацією збуту. Особливого значення набуває взаємодія цих складових: рішення щодо виробництва мають враховувати перспективи реалізації, а збутова діяльність - спиратися на розуміння ринкової ситуації.

Практична цінність дослідження полягає у визначенні основи для адаптивного управління аграрним підприємством. Застосування запропонованого підходу допомагає обґрунтовувати асортиментні рішення, оцінювати можливості задоволення попиту та визначати доступні канали товароруху. Водночас функціональний базис аграрного маркетингу пов’язує економічні інтереси виробників із потребами споживачів і завданнями продовольчої безпеки. Як забезпечити цю взаємодію в умовах воєнного стану та які маркетингові функції становлять її основу - розглянуто в публікації.

Читати повний текст статті можна за посиланням.