Управління постачальниками – це набагато більше, ніж пошук пропозиції з найнижчою ціною в прайсі. Це безперервний цикл управлінських рішень, який охоплює аналіз ринку, вибір і контрактацію постачальника, моніторинг його результативності, розвиток співпраці та управління ризиками. Від того, наскільки системно побудовано цей процес, залежать економічна ефективність закупівель, стабільність постачання і здатність бізнесу та державних замовників безперебійно забезпечувати свою діяльність.

23 жовтня 2026 року в межах вивчення дисципліни «Логістика» відбулося гостьове практично-лекційне заняття для здобувачів вищої освіти Державного торговельно-економічного університету групи ФЕМП 3-3 на тему «Управління постачальниками: системний підхід до вибору, оцінювання, розвитку та управління ризиками».

Заняття провів Костянтин Габенко – фахівець у сфері закупівель, категорійного менеджменту й управління постачальниками, який має практичний досвід роботи в ТОВ «Охтирка м’ясопродукт», ТОВ «Еко», ТОВ «ЮТ Компані» й ТОВ «ФМ „Хладопром“».

У зустрічі брала участь викладач дисципліни Петренко Ольга Іванівна.

Здобувачі мали нагоду розглянути управління постачальниками на прикладі ритейлу та закупівель для державних замовників. На відміну від теоретичного розгляду закупівельної діяльності, спілкування зі спеціалістом допомогло майбутнім фахівцям усвідомити, що вибір постачальника є лише початковим етапом, а не завершенням закупівельного процесу, і що за кожним рішенням стоять розрахунок сукупної економіки, оцінювання ризиків та підготовка альтернатив.

Під час заняття охарактеризовано систему управління постачальниками як послідовність етапів: аналіз ринку, вибір, контрактація, моніторинг, розвиток, а також управління ризиками та пошук ринкових альтернатив. Спікер пояснив, що вибір постачальника має бути багатокритеріальним і враховувати економіку закупівлі, надійність, виробничі можливості й ризики співпраці, а ваги критеріїв слід визначати залежно від категорії товару, його критичності й бізнес-завдання.

Головний акцент спікер зробив на сукупній вартості закупівлі. До закупівельної ціни потрібно додавати супутні витрати на логістику, фінансування (відстрочення платежу й оборотний капітал), запаси, витрати, пов’язані з якістю і сервісом, а також утрати від дефіциту товару. На прикладі вибору каналу постачання було продемонстровано, що постачання від виробника повною машиною (20–22 т) забезпечує нижчу ціну та ефективну логістику, тоді як за малого обсягу (близько 5 т) цінова перевага виробника може зникнути через вищу вартість доставки на одиницю товару. У такому разі дистриб’ютор, який консолідує обсяги, іноді забезпечує нижчу підсумкову вартість постачання.

Серед інших ключових питань були сегментація портфеля постачальників на стратегічних, транзакційних, постачальників із потенціалом розвитку та постачальників критичної зони; побудова системи оцінювання результативності за показниками економіки, сервісу, якості, гнучкості й ризику; встановлення мінімальних стандартів, нижче від яких співпраця є неприйнятною, а також управління відхиленнями з визначенням типу причини – внутрішньої, спільної або пов’язаної з діяльністю постачальника.

Окрему увагу було приділеностратегії постачання з основним постачальником і ринковими альтернативами, підготовці до переговорів на основі цілей, інтересів сторін, переговорних важелів і резервних сценаріїв, а також принципу Win-Win, як обміну цінністю між покупцем і постачальником. Спікер наголосив, що довіра не скасовує контролю, а партнерство не скасовує конкуренції. 

Під час обговорення здобувачі та викладач поставили спікеру запитання щодо зворотної логістики, щодо ситуацій, коли ключові постачальники мали продукцію, нижчу за мінімальний стандарт, але при цьому альтернативи в компанії-замовника не було, як розв’язували таку проблему. 

Ця зустріч дала змогу здобувачам переосмислити роль закупівель, показавши, що їхнє завдання полягає не в тому, щоб купити дешевше, а в тому, щоб забезпечити бізнес товаром на економічно вигідних умовах і не запобігти зупиненню ланцюга постачання. Сильний закупівельник управляє не окремою угодою, а системою постачання.

Практична цінність заняття полягала в можливості зіставити теоретичні положення дисципліни «Логістика» з реальним досвідом роботи у сфері закупівель і категорійного менеджменту, ознайомитися з інструментами оцінювання та розвитку постачальників і зрозуміти, як ухвалюють рішення в умовах ризиків та обмежених ресурсів.

Щиро дякуємо Костянтину Габенку за зустріч та змістовне заняття. Особливо цінуємо його готовність відверто ділитися власним практичним досвідом у сфері закупівель та управління постачальниками. Такі зустрічі сприяють формуванню практичних компетентностей студентів, розвитку аналітичного мислення та поглибленню розуміння сучасних підходів до управління ланцюгами постачання.